Кому-то помнится детство
Как ясных небес синева,
Как мир, где находится место
Для всех, кто приходит сюда.
А кто-то в ночи вспоминает
Спелых колосьев простор,
И прелести отчего края,
И звездно-блестящий шатер.
А, может быть, кто-то вдруг вспомнит,
Как в прятки играл во дворе,
Раскаты весеннего грома
На радость босой детворе.
Но все-таки детство у каждого
Похоже на сотни других
Да, все мы, друзья, очень разные,
А детство – всего лишь миг,
Но все же порой так хочется
Вернуться хотя бы на час
Туда, где нет слез, одиночества,
Вернуться хотя бы в мечтах.
И в этом мы с вами похожи,
И это нас с вами роднит,
Жаль, только вернуться не сможем
В тот край, что в сердцах не забыт.
10.11.08
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
Поэзия : Не отвергай ... - Николай Зимин Дай мне познать своей душой
Все то , что сказано Тобою ,
Пусть и пытаюсь я порой
Понять все мудростью земною .
Но Ты меня , мой Бог , прости
В моей наивности сердечной .
Не отвергай , а помоги
Любить любовью бесконечной .
