потому что Сам Господь при возвещении, при гласе Архангела и трубе Божией, сойдет с неба, и мертвые во Христе воскреснут прежде;
потом мы, оставшиеся в живых, вместе с ними восхищены будем на облаках в сретение Господу на воздухе, и так всегда с Господом будем.
Итак утешайте друг друга сими словами.
Прощайте друзья, родные мои.
Нет нет до свидания лучшее слово
Нам плакать нельзя, ведь мы не свои
Тем более встреча на небе готова
Запомнится всё, как можно забыть
Единое счастье, единое горе
Нас жизнь унесёт, но памяти нить
Во век не размоет житейское море
Прощайте родные мои !
Всевышнего воля свята, совершенна
Но знайте, что нашей любви
Назначенна доля быть вечной нетленной.
Как будто вчера вошёл в этот зал
Нет нет не вчера, а сначала рожденья
И вот уж пора на жизни вокзал
Лишь след от пера продолжит общенье
Не будем грустить. Так короток век
Отведенный для разлук и прощаний
Должны мы вместить, что Бог — Человек
Стоит у руля Своих обещаний
Прощайте родные мои !
Всевышнего воля свята, совершенна
Но знайте, что нашей любви
Назначенна доля быть вечной нетленной.
Родные друзья, теперь помолчим
Посмотрим в глаза. Сольёмся сердцами
Слукавить нельзя. Пред Сущим стоим
Мы есть образа Того Кто пред нами
Вы церковь моя и слышите бой
Небесных часов в сердцах раздаётся
Святая семья я вместе с тобой
Откликнусь на зов и дух наш сольётся !
Прощайте родные мои !
Всевышнего воля свята, совершенна
Но знайте, что нашей любви
Назначенна доля быть вечной нетленной.
сергей рудой,
сша
55 лет христианин.
Пока горят мои глаза
Пока ещё дышу
Пока не высохла слеза
я для Христа пишу !
Прочитано 2173 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.